Горить свіча, як пам'ять, як сльоза

Днями учні 11 класу Лубенської ЗШ № 8, разом з вчителем історії Іриною Балою, завідуючою шкільною бібліотекою Оленою Самойленко та класним керівником Людмилою Пономарьовою, завітали до Лубенської міської бібліотеки для дорослих ім. В.Леонтовича, в якій альманахом пам’яті «Горить свіча, як пам’ять, як сльоза», приуроченим Дню вшанування пам’яті жертв Голодоморів, згадували страшні події геноциду 1932-1933 років в Україні, вшановуючи пам’ять невинно убієнних українців.

Бібліотекар Юлія Давиденко, ведуча заходу, провела дітям екскурс в історію тих страшних, чорних днів, коли навесні 1933 року від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, 25 тисяч щодня.

Краєзнавець з Калайдинець Петро Підтоптаний поділився з одинадцятикласниками власними дослідженнями голодомору, який нещадно косив людей у Калайдинцівській сільській раді, зачитавши свідчення старожилів. А краєзнавець Сергій Швецов розповів про Ларіона Сухомлина, голову колгоспу з с. Вовчик, який у голодні роки, попри вказівку вищого керівництва, роздав зерно селянам, врятувавши односельців від голодної смерті. 

Письменниця та журналістка Ганна Кревська поділилася з присутніми родинними переказами, розповідями старожилів, світлинами, що відображені у її романі «Монастирські сливи» та книзі «Прядиво роду». На завершення Ганна Кревська зачитала учасникам зустрічі власну поезію «Кутя».

(матеріал зі сторінки бібліотеки у Фейсбук)